Львів - старовинне, мальовниче місто, духовна столиця України, найважливіший політичний, економічний, культурний, науковий осередок західного регіону України.

Львів - великий обласний центр. Займає територію 155 кв. км. У місті проживає 757 тисяч жителів, за етнічною належністю більшість складають українці, але у місті традиційно проживають поляки, євреї, греки, німці, росіяни, вірмени, чехи та інші нації.

Місто розташоване на узгір’ях Розточчя, де проходить головний європейський вододіл, що роз-межовує ріки Балтійського та Чорноморського басейнів. І яким би шляхом не наближатись до міста, його першою ознакою буде Замкова гора, яку видно здалеку. Високий Замок, що стояв тут протягом XIV—XVIII cтоліть, дав назву цій горі. Саме з нього почалося місто Львів. До нашого часу дійшли тільки рештки стін князівської фортеці. Чудову панораму міста з його старовинними кварталами і новобу-довами, куполами церков і шпилями костелів можна побачити з висоти понад 400 м над рівнем моря.

Львів заснував галицько-волинський князь Данило Романович у середині XIII століття на місці старовинного городища і назвав його на честь свого сина Лева. Перша літописна згадка про Львів датована 1256 роком. У період перебування у складі Галицько-Волинського князівства місто стало центром економічного і культурного життя краю. Сюди торговельними шляхами із Західної Європи до країн Сходу, з Балтики до Чорного моря та Візан-тії їхали купці, майстри-будівничі. Місто, в якому господарювали доброзичливі та щирі русини, ставало рідною домівкою для багатьох з них.

У XIV столітті Галичину завойовує польський король Казимир III. На кілька століть Львів потрапляє під владу Польщі. Протягом недовгого періоду (1370-1387 років) місто перебуває під Угорською короною.

У 1356 році Львів отримує магдебурзьке право, ставши містом самоврядним, що сприяло його розвитку. Розвиваються ремесла, створюються цехи. Зводяться храми та розкішні будинки.

Після поділу Польщі у 1772 році Галичина входить до складу Австрії. Інтенсивний розвиток промисловості припадає на другу половину XIX століття. Прокладено залізницю, трамвайну колію, запроваджено газове, а згодом електричне освітлення міста. Будуються нові квартали, театри, готелі, банки, громадські установи. У 1870 році Галичина одержує статус автономії.

Розпад Австро-Угорської імперії, спричинений Першою світовою війною, дав можливість державам, які входили до її складу, здобути незалежність.

У Львові 1 листопада 1918 року було проголоше-но Західноукраїнську Народну Республіку. Ново-створена держава проіснувала лише кілька місяців. Після українсько-польської війни місто знову потрапляє під панування Польщі.

У 1939 році Західна Україна входить до складу СРСР. Прихід радянських військ до Львова спричинив жорстокі репресії проти місцевого населення. 1941-1944 - роки окупації фашистською Німеччиною. Під час Другої світової війни загони українських патрі-отів були змушені вести нерівну боротьбу як проти фашистів, так і проти комуністів. У 1944 році Львів увійшов до складу Радянської України.

Наприкінці другого тисячоліття, у 80-ті роки Львів, як і впродовж всієї історії, відіграв провідну роль в боротьбі за незалежність та демократію, ревно оберігаючи традиції доби Київської Русі і Галицько-Волинського князівства. На зорі створення Самостійної Держави і введення національної символіки синьо-жовтий прапор замайорів у небі над українською землею саме у Львові і аж потім по всій Україні. Проголошення незалежності України 24 серпня 1991року стало початком нової епохи в історії української держави і Львова.

Не одне покоління пишалося цим предивним містом. Адже Львів став незламною твердинею українства, скарбницею національної культури.

Сучасні львів’яни безмежно закохані в рідне місто, вони намагаються бути уважними і береж-ливими його спадкоємцями.