Лук'ян Кобилиця (1812, с. Путила, нині Чернівецької обл., — 24.10.1851:. Гура-Хуморулуй, нині м. Сучава, Румунія) — ватажок народних повстань 1843—1844 і 1848—1849 років на Путильщині (Буковина), депутат австрійського парламенту (1848 р.). Народився в родині кріпака. У 1843 р. очолив виступ селян 16 сіл, які відмовились відробляти панщину, вигнали поміщицьких управителів і поставили вимогу перевести їх у стан державних селян. Виступ було придушено австрійськими військами навесні 1844 p., а Кобилицю віддано до суду. Під час революції 1848—49 pp. селяни Буковини вибрали Кобилицю депутатом австрійського парламенту. Він приєднався до депутатської групи, що виступала за скасування кріпацтва. Після поразки революції Кобилиця організував на Буковині озброєний селянський загін, який продовжував боротьбу аж до літа 1849 р. У 1850 р. Кобилицю арештували і вислали.


Діяльність Лук'яна Кобилиці докладно проаналізував Іван Франко у своїй праці "Лук'ян Кобилиця. Епізод з історії Гуцульщини в першій пол. XIX ст.". У доробку Юрія Федьковича є поема "Лук'ян Кобилиця".