Колись в Углі й Грушеві були монастирі. Якось монахи написали королю Йосифові листа, скаржачись, що дуже тяжко й бідно живуть. І король убрався як мандрівник та й пішов подивитися на чернече життя, чи таке воно, як в листі описано. І побачив, що монахи смачно їдять, м'яко сплять, і усього в них доста.

Король обурився і наказав монастирі в Углі й Грушеві зруйнувати. Але правителі інших держав почали йому дорікати, що він недобре вчинив, що то великий гріх і треба висповідатися.
 
Послухав король, пішов до Папи сповідатися. А Папа дав йому таку покуту: там, де ночує, аби не днював, а де днює, — аби не ночував. Покуту Йосиф прийняв, і через те Марія-Терезія мусила замість нього панувати, бо він усе світами ходив.