Отже, історичних відомостей про виникнення і загибель замку немає, зате збереглася народна легенда.
Жив
у замку один цар. Звідкіля він — ніхто не знав. Цар був чужий, не нашої
віри. А дружину взяв собі нашу, але вона не прийняла його віри.
У царя був чарівний кінь
Татош. Кінь цей ходив на трьох ногах, а підкови у нього були прибиті
навпаки, і ніхто не міг по його слідах довідатись, куди помчав цар. Хоча
кінь мав тільки три ноги, зате в ньому сиділа чортівська сила, він міг
плигнути з однієї вершини на другу, з одного хребта — на другий, і ніхто
його не міг наздогнати.
Цар був дуже жорстокий і страшенно
мордував людей. А люди нічого не могли вдіяти, щоб себе захистити. Але
знайшлася одна баба, що порадила, як бути, і от одної ночі, за її
намовою, всі жителі околиці вигнали худобу, кожній худобині почепили між
роги свічки і погнали на замок. Як почався шум, рев, цар піднявся зі
сну — ні живий ні мертвий. Не знав, чиє то військо, що й мови такої
ніколи не чув.
— А чи ти розумієш, жоно, по якому то вони кричать? — питається своєї дружини.
Але
й дружина мовчки похитала головою. Ще більше налякався цар, сів на
свого Татоша і кинувся навтіки, із замку скочив на одну гору, тоді на
другу, на-третю. Тут на скелі Татош посковзнувся, а цар полетів у прірву
і розбився.
Після смерті царя-поганина людям полегшало. Але були
вони злі й на замок, і щоб ніхто більше не оселявся там і не знущався з
них, спалили його, а мури зруйнували.
Відтоді стоять на горі лише замкові руїни.
Під
замком у підземеллях залишилися скарби поганого царя. Багато хто хотів
відкопати скарби, проте зробити це неможливо. На них сидить чорт з
чорною, як смола, бородою по коліна й охороняє їх. А хто туди зайде, той
втратить розум.
Якось Юрко Бердар, що жив поблизу замку,
помітив, як під камінь залізла вивірка і зникла там. Він почав копати і
знайшов золотий скарб. Але скарб був заворожений, і Бердар одразу
захворів. Ходив по лікарях, два роки мучився, і ніщо йому не допомагало.
Тоді та стара баба, що навчила людей, як вигнати поганого царя,
порадила і Юркові віднести гроші назад. Послухався її. Відніс скарб на
місце і одужав.
І вже після того ніхто не наважувався шукати скарби царя-поганина.