Латинська катедра

Латинський катедральний костел – унікальна пам’ятка XIV-XVIII століть, в якій гарно поєднані риси різних стилів та епох. Тут були використані готичний стиль, ренесанс і, звичайно ж, бароко.

Катедральний собор був одним із найкращих у Львові і тому на нього зовсім не шкодували грошей і часу. Будівництво тривало настільки довго, що ні один будівельник не зміг побачити свою роботу, тому що помер. 1360 року почалося будівництво головної церкви в місті, яка по першому проекту повинна була мати дві величезні вежі. Одну вежу виконали у XIV столітті, ну а друга так і не народилась на білий світ.

Спочатку була готика, потім ренесанс і бароко, а потім і елементи класицизму – ось такий шлях пройшов цей собор перш ніж вийти у світ. Але кожна людина відвідавши собор не відчуває там якоїсь проблеми, тому що всі стилі мирно існують між собою. Багато століть собор проіснував і все частіше і частіше стилі, в яких був виконаний собор, гармонійно поєднувались і створювали гармонію всередині костелу.

Від готичного стилю далеких XIV-XV століть собор успадкував собі довгі стрілчасті арки, склепіння, а також гарні вікні в особливому стилю, на даху оздоблені модерні куполи початку ХХ століття. Ренесансна каплиця Кампіанів початку XVII століття розмальована гарними різьбленими витворами на біблійну тематику. А Бароковий стиль був використаний лише при реставраційних роботах собору у 1760-1778 роках.

В східній частині костелу ми зможемо побачити різні іконні написи на стінках. Ці написи розповідають нам про трагічні моменти життя, які відбулись більш ніж чотири століття тому у Львові. 1598 року пішла із життя смертельно хвора 9-річна Катя, маленька дочка міщанина Войцеха Домагалича. Дідусь Каті був відомим львівським геометром і його звалиЮзеф Вольфович. Коли в нього було горе, то він вирішив намалювати на стіні костелу образ Матері Божої Ласкавої. Даний образ точна копія справжньої картини.

На цій же стіні туристи зможуть побачити вмонтовану у стінку надгробну плиту сім’ї Шольц-Вольфовичів з XV століття. Ця плита залишилась від ліквідованого у XVIII столітті кладовища, який дуже давно оточував собор. До речі, на бувшому кладовищі також збереглись деякі відомості про тогочасні стилі.

Сліди від ворожих ядер говорять нам, що у 1672 році була дужа кривава війна с турками, а собор приймав дуже важливу участь у цій війні. А також на одному з боків висить ядро с надписом: "Ex obsidione turcica", в перекладі з турецької означає – с турецької облоги, року Божого 1672, дня 28 вересня.

А снаряд, який розташований трохи вище ядра має також дивний надпис "Ex obsidione ruthenorum" (з української облоги 5 березня 1919 року) і нагадує нам це про жорстоку польсько-українську війну в 1918-1919 роках.

Також в соборі можна відвідати Літургію у латинському обряді. Саме цей обряд є дуже популярним серед приїжджих туристів.