Кукольник Василь Григорович (30.01.1765, м. Мукачеве, Закарпаття — 06.02.1821, м. Ніжин, тепер райцентр Чернігівської обл.) — науковий і культурно-освітній діяч, правознавець, учений-енциклопедист. Доктор вільних мистецтв, філософії і права.

Походив із давнього українського шляхет­ ського роду. У 1787 р. закінчив Львівський університет. Згодом поглиблював освіту у Віденському університеті. Від початку 1790-х pp. викладав уліцеї м. Замостя (тепер м. Замосць, Польща): викладав фізику, при­ родничу історію, сільське господарство й кілька інших дисциплін; був удостоєний ступеня доктора вільних мистецтв, філософії і пра­ ва. Там само підготував свою першу працю (проте опублікував її де­ що пізніше — у 1805 р. — під назвою «Економічна справа»). У 1803 р. ра­ зом ізМ. Балудянським і П. Лодіємбув запрошений на службу до Росії. Викладав у Петербурзькому педагогічному інституті (з 1816 — Головний педагогічний інститут) фізику, хімію, технологію, агро­ номію. Водночас у 1805—1816 рр. читав римське право у Вищому училищі пра­ вознавства. Не раз був призначений директором інституту. Викла­ дав також у Першій Петербурзькій гімназії та на різноманітних курсах. У 1813—1817 рр. був придворним викладачем римського і цивільного російського права у ве­ ликих князів Миколи і Михайла Павловичів. Співробітничав у Комісії для складання законів і в Тимчасовому департаменті комерц-колегії. У 1819 р. брав участь у перетворенні Головного педагогічного інституту на Петербурзький університет, був призначений на кафедру позитив­ них прав цього закладу. Прийняв пропозицію стати директором новоство­ рюваної Гімназії вищих наук князя Безбородька в м. Ніжин і пе­ реїхав в Україну. Офіційно гімназія була відкрита у вересні 1820 р. (од­ нак, за деякими даними, на посаду її директора В. Кукольник був призначений ще у 1818—1819). Викладав у гімназії майже всі предмети, передбачені навчальним планом. Невдовзі впав у стан глибокої депресії й на по­ чатку 1821 р., перебуваючи в Ніжи­ ні, покінчив життя самогубством.

Кукольник є автором перших у Ро­ сійській імперії підручників з римського та російського цивільного права. Спо­ чатку побачив світ підручник «Начальные основания римского гражданского права для руковод­ ства к преподаванию онаго на публичных курсах» (Санкт-Петербург, 1810), а згодом — «Началь­ ные основания российского частного гражданского права. Для руководства к преподаванию онаго на публичных курсах»

(Санкт-­ Петербург, 1813). Незважаючи на те, що підготовці підручника з російського цивільного права передувала ґрунтовна робота автора з адаптації понять і принципів римського права до тогочасної російської дійсності й усталеної юридичної практики, він (підручник) харак­ теризувався значною залежністю від римського права і пізніше був спра­ ведливо розкритикований за не­ достатнє висвітлення особливостей власне російського права. Через кілька років підручник був автором доопрацьований і перевиданий під на­ звою «Российское частное граж­ данское право» (Санкт-Петербург, 1815—1816). Друге видання містило значно більше прикладів з російського законодавства, зокрема при ви­ кладі сімейного і спадкового права, речового права тощо. Книга зросла в обсязі майже вдвічі за рахунок включення до неї нової частини — «Обряд гражданского судебного делопроиз­ водства», що сама по собі була першою спеціальною працею в галузі російського цивільного процесу. У 1818 р. цей курс перевидано у м. Вільно (нині м. Вільнюс, Литовська Республіка) в польському пере­ кладі С. Будного.

Під кінець життя Кукольник підготу­ вав нове видання курсу римського пра­ ва — «Руководство к преподава­ нию римского права» (Санкт-Петербург, 1821), яке містило 2 томи: «Обозрение истории римского законодательства и права» та «Начальные основания римского права».

У різні роки опублікував та­ кож праці: «Коло господарських знань» (1805), «Економічний журнал» (1807), «Начальные ос­ нования сельского домоводства: для употребления в учебных за­ ведениях Российской империи» (Санкт-Петербург, 1816).