ХТО ВИНАЙШОВ РУЧНІ МЛИНКИ

Давно не було ніде ручних млинків. Та і водяних було дуже рідко. Але перші опришки вимудрували робити ручні млинки та й у тім молоти муку. Не так дуже давно найшов Кадночук у потоці Красноїли у себе коло хати у лісі старий розіпрілий ручний млинок, що опришки у нім мололи зерно собі на муку. Відтак, як опришки винайшли ручні млинки, то тоді вони дуже хутко поширилися скрізь. Так, так, опришки то усяке видумували. Вони сиділи взимку у зимівниках та мали коли всяке виштудеровувати.

ХТО ВИНАЙШОВ СІРНИКИ

Давно не було сірників отак багато, як тепер. Давно сірники так шанували, що гей! Ліпше, як тепер гроші або хліб. Я вже був великим, як зазнав, що сірників було дуже мало. Та й були сірники якісь чорні. Але ще давніше сірників не було ніде, аби хто тисячі давав. Опришки перші надоумили робити сірники: з пороху і сірки. Вони натруть отого пороху та сірки, настрижуть собі стебел, мочають їх у порох і сірку — і так робили сірники.

Давно Довбуш мав із собою діамант у тобівці. Як йому треба, вихопить із тобівки та засвітить, хоч мак збирай. Але коли то було дуже дороге і годі було дістати. А сірники, як придумали опришки, то дуже їм було корисне. Бо чи де увійдуть до каси, чи де до пана, чи до багача у комору, то сірник вихопи, шворк — і вже видно, що добре, а що пусте.

А відтак помаленьку опришки почали давати тих сірни¬ків своїм знайомим та приятелям. А може, деякого опришка імили ровтарі та найшли пани сірники. І від того часу з'явилися сірники, та й почали їх собі робити пани на фабриках.

Отак опришки перші винайшли спосіб робити сірники. І якби не опришки, то би і до сьогодні ніхто не знав за сірники. Опришки — то були великі модарі. Вони мали коли виробляти усякі штуки.