ЯЛИЦЯ
(інша назва: ялиця європейська)
(рід "ялиця")

Дерево висотою 42-50 (60) м., діаметр - 1,5-2,0 м. Живе 350-450 (700) років Стовбур прямий, колоновидний, повнодеревний, високо очищений від сучків. Кора до 50-60 років гладка, тонка, ясно-сіра. Крона густа, в молодості гостропірамідна або коносовидна. У старшому - циліндрична. Хвоя має довжину 12-30 мм., і шириною 2-3 мм., плоска, тверда, пряма або трохи зігнута. На вершині тупа. Хвоя живе 8-10 років. Плодоносить ялиця біла з 30-40 років. Шишки довжиною 10-18 (25) см., і діаметром 3-5 см., прямостоячі. Коренева система дерева на легких ґрунтах - стрижнева, а на важких стрижневий корінь відсутній. Погано переносить низькі температури, сухість повітря і ґрунту, велику жару. А також порода чутлива до пізніх весняних приморозків.

На території Карпат ялиця біла (Abies alba) утворює головним чином мішані деревостани з участю смереки і бука, рідше ільма, явора і ясена. Ялиця може досягати 500-600-річного віку, 65 метрів висоти, діаметра 2 метри. Крона молодих дерев переважно конусоподібна, пізніше набуває циліндричної форми. У старих дерев приріст стовбура значно сповільнюється порівняно з приростом верхніх букових гілок, у зв’язку з чим вершина їх крони набуває приплюснутої або гніздоподібної форми. На відміну від смереки, шишки якої звисають, циліндричні шишки ялиці, довжиною до 20 см, стоять на гілках прямо, немов свічки. Після достигання насіння в кінці вересня - на початку жовтня шишки швидко розпадаються після перших заморозків і залишаються тільки стрижні, які видніються на гілках дерев ще декілька років.

Ялиця належить до найбільш тіневитривалих порід. Сходи ялиці з’являються навіть під густим материнським наметом і можуть у стадії підросту переносити затінення 100-150 років. В таких умовах молоді деревця приростають у висоту всього по кілька міліметрів на рік. На покращення освітлення молодий підріст реагує дуже швидко. Природні ялицеві лісостани часто дуже різновікові: різниця між окремими деревами можуть бути 300-350 років. У ялиці добре розвинена коренева система з вираженим стрижневим коренем, тому вона більш вітростійка, ніж смерека, що викорінюється ближче до поверхні.