Щороку в карпатських ріках забороняють ловити форель. Кожної осені ця риба втрачає свою обережність і піднімається для продовження роду у верхів'я гірських річок, де стає легкою здобиччю браконьєрів. Пстругів, як називають форель гуцули, б'ють вночі з ліхтарями та остами, глушать електрострумом, електровудками і труять хімікатами. Щороку у держадміністраціях Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей продукують відповідні розпорядження про двомісячник охорони нерестуючої форелі. Щороку затримують сотні браконьєрів, вилучають заборонені знаряддя та сітки. Але екологи вважають, що це не стримує зникнення «королівської» риби і справжніх пстругів вже майже не залишилося.

Віце-президент Української Федерації спортивного рибальства Дмитро Петруняк скептично ставиться до захисту лососевих «на папері». Його власний досвід і спілкування із однодумцями-спортсменами підказує реальні шляхи для того, аби форель бачити не тільки на фотографіях, але й у гірських потоках. Як варіант – зберегти карпатську форель від зникнення може штучне відтворення у спеціалізованих форельних господарствах. Виробничі потужності у Західній Україні для цього є.

Щоправда, делікатну роботу із штучного заплідення форелі можуть проводити лише кілька досвідчених рибоводів області. Іхтіолог Лариса Януш, іхтіолог із 25-літнім стажем, працює у віддаленому селі Набережна Галицького району на Івано-Франківщині. Туди від найближчого селища Більшівці 16 кілометрів. У форельному риборозпліднику все до ладу. Кілька великих та менших басейнів з фонтанами, великі ванни та форельний інкубатор. У великих ємностях малесенької форелі – сила-силенна!

Головний екологічний інспектор Івано-Франківської області Ігор Яківчук стверджує, що у переліку цих намірів – і спільні рейди по боротьбі з браконьєрством, і заборона вибірки піщано-гравійної суміші на гірських річках у період двомісячника.

Для лісників вводиться строга заборона трелювання зрубаних дерев гірськими потоками, щоби запобігти знищенню відкладеної форелевої ікри. Влада і тут сподівається на активну підтримку населення та спортивних рибальських товариств. Адже без допомоги активних громадян усі природоохоронні заходи «від влади» перетворюються у чергову мильну бульбашку.

Старший рибінспектор Руслан Чорненький розповів, що рибоохоронець рибалцi – друг, товариш i майже брат. Адже в риболовлi головне – задоволення. Вiд налагоджування рибальського приладдя. Вiд очiкування на березi з вудкою. Вiд найменшого руху поплавця. Вiд змагання з хитрою рибою. Вiд запашної юшки, нарештi. Риболовля – це стан душi, кажуть бувалi рибалки. I азартно демонструють приманки та вартісні рибальські аксесуари. Але чи стримає передбачена законом за знищення карпатської красуні адміністративна та кримінальна відповідальність браконьєрів? Бюджетних коштів для боротьби, як завжди, катастрофічно не вистачає.

Рибалки-аматори скептично сприймають намагання влади проконтролювати нерест за допомогою природоохоронних структур, які позбавлені належного фінансування. Але намагання зберегти початок конструктивного діалогу між громадянами та державними органами треба вітати.