Чемига часто приходив з своєю бандою до Текучі. А люди йому нічого не казали, бо боялися. Як начепить сороківців до капелюха, то аж канцелярія йому кланяється. Зайде до корчми, розкидає гроші:
— Беріть,— каже,— в мене багато, мені стільки не гія.

Його відтак імили та й повісили.