- Фото із fitoapteka.org
- Фото із fitoapteka.org
Це основне формування
дубових лісів Українських Карпат. На Прикарпатті дуб черешчатий займає
99% площі всіх дубових насаджень, а на Буковині - близько 75%. У більш
теплому кліматі на Закарпатті переважає дуб скельний. Дуб черешчатий -
рівнинний і передгірний вид, високо в горах не зустрічається. В
середньому суцільні масиви дуба черешчатого поширені в межах 110-500
метрів над рівнем моря. Дослідження острівних осередків його одиничного
зростання дають підставу вважати, що в історичному минулому кордон
дубових лісів проходила вище. Особливо це відноситься до теплих районах
передгір'їв Буковини, Покуття і Закарпаття. Достовірність такого
припущення підтверджує в горах насадження граба, липи дрібнолистої,
ясена звичайного та інших постійних супутників дуба, а також назви ряду
урочищ і населених пунктів, пов'язані своїми коренями з назвою даного
виду. З висотою все виразніше проявляється приуроченість дуба
черешчатого до схилів південних експозицій.
Дубові ліси переважно
складні за своєю структурою і продукують значну кількість органічної
речовини. Загальний запас фітомаси в 33-річних дубняках досягає 120, а в
106-річних - 240 т/га. Основна частина фітомаси накопичується в стволах
(56-61%), коренях (19 - 23%) і гілках (8-13%), десятки центнерів її
міститься в підліску і трав'яному ярусі.
Важливим показником
середньоперетворюючих функцій рослинного співтовариства є сумарна
контактна поверхня його надземної фітомаси. У 30-100-річних дубняках
вона перевищує 100-150 тис. м2/га, причому 23-50% її припадає
на чагарниковий ярус, а 82-89 - на листя деревних і чагарникових видів.
Ця величезна поверхня грає істотну роль в перетворенні речовин і
енергії в екосистемі, трансформації вологи, затримання пилу, тощо.
Експериментальними
дослідженнями встановлено, що 1 гектар дубового лісу може втримати на
собі під час одного дощу 10 - 14 тон води, з яких 9 - 11 тон припадає на
деревний ярус, а 1-5 т - на підлісок. За період з травня по вересень
(включно) сумарне утримання досягає 630 - 725 т/га, що становить 13-18%
опадів. Затримана волога витрачається на змочування листя, гілок,
стовбурів і потім випаровується назад в атмосферу. У водному балансі
лісів ця частина опадів відноситься до втрат вологи (непродуктивне
випаровування) і її розглядають як одну з важливих причин висушення
ґрунтів насадженнями. Разом з тим затримання лісом опадів має велике
ґрунтово-захисне значення, особливо в горах. Від його величини залежить
протікання ряду процесів всередині лісової екосистеми: обмін речовин,
зволоження і аерація ґрунту та інше. Випаровування затримане на кронах
води сприяє підвищенню вологості повітря і значною мірою впливає на стан
сусідніх сільськогосподарських культур.
У порівнянні з хвойними
та буковими лісами дубові ліси є найбільш "теплими", в них знаходять
сприятливі умови для зростання багато плодові види (черешня, яблуня,
глід, кизил, калина, ліщина). Ці ліси охоче відвідуються населенням і
піддаються інтенсивного рекреаційного навантаженні.
В даний час
спостерігається інтенсивне всихання дубових лісів в Європі, причини
якого ще недостатньо вивчені, як фактори, що викликають його, різними
авторами називаються: спрощення складу і будови деревостанів в
результаті неправильних рубок, трахеомікоз, інвазії листогризучих
шкідників, епіфітотії борошнистої роси, надмірне зволоження ґрунтів
внаслідок їх слабкої водопроникності та інше. Через прогресуюче
відмирання дерев повнота дубових деревостанів у віці 70 років і старше
не перевищує 0,6, що негативно позначається на відтворення та
накопичення в них органічної маси. Вивчення способів збереження,
підвищення продуктивності та стійкості дубових лісів є важливим науковим
та господарським завданням.
В залежності від
ґрунтово-кліматичних умов та участі в складі деревостанів інших деревних
видів формація дуба черешчатого поділяється на ряд субформацій
(угрупування).