ДУБ ЗВИЧАЙНИЙ
(рід "дуб")

Дерево висотою 30-36 (40) метрів і діаметром до 1,5 м. Живе 400-500 (1500) років. Крона сильно розвинута, велика розгалужена. В молодості обернено-яйцевидна або округла, у старому - обернено-яйцевидно-шатровидна. Стовбур у молодому віці часто викривлений, у старому добре сформований, повнодеревний і прямий. Кора гладка, блискуча, оливково-бура - у молодості і товста (до 10 см.), глибоко тріщинувата, буро-сіра або сіра - у старому віці. Листки прості, чергові, а на кінцях пагонів зібрані в пучки, продовгувато-оберненояйцевидні, 3-7 закруглено-лопатеві, зверху темно-зелені, блискучі, внизу ясно-зелені. Жолуді продовгуваті, овальні. Коричневі, блискучі, сидять у плюсці на 1/3-1/4 довжини, на довгих черешках по 2-3 штучки. Цвіте разом із розпусканням листя. Урожайність 0,7-2,0 тон/га. Добре відновлюється насінням і паростками від пнів (до 80-100 років) Коренева система стержнева, глибока (до 12-15 метрів, а іноді і до 22 м.), з сильно розвинутими боковими і якірними коренями. Дуб звичайний як лісоутворююча і лісомеліоративна порода. Утворює переважно змішані деревостани. Широко використовується у полезахисному лісорозведенні.