Церква Святого Андрія Первозванного

Бернардинський монастир (греко-католицька церква Святого Андрія Первозванного) – історична пам’ятка ренесансу, маньєризму і бароко 1600-1630 років, це монастир часів середньовіччя, який зберіг в собі всі свої традиції.

Якщо пройти через Митну площу, а потім ще через фортифікаційну браму монастиря - Глинянську вежу ви йдете неповним кроком аби прислухатись до середньовічного холоду, який пронизує стіни монастиря і надихає їх. Все тут наче неживе, все неначе завмерло і навіть за багато століть не поворухнулось.

Монастир бернардинів (по польському означає орден францисканців) був збудований за міцними мурами і кожен турист тут зможе побачити величезні кам’яні укріплення, які гарно видні з північного та східного боків. Історія всього монастиря пишеться с далекого XV століття але сам монастир побудований лише у XVII столітті. Саме ця епоха відзначалась дуже швидкою зміною стилів архітектури. Павло Римлянин - найкращий будівельник Львова того часу, за національністю італієць. 1600 року він почав будувати мур у стилі тогочасного ренесансу, але нажаль, проект завершував не він, тому що через вісімнадцять років, а саме 1618 року він пішов із життя. Сигізмунд – польський король, який того часу приїхав на будівництво сказав, що такий проект йому зовсім не подобається і наказав все змінити. Учень, а також наступник Римлянина, Амброзій Прихильний - швейцарець, збудував таку споруду, що дух городянам аж перемикало. Гарний, розкішний, великий декор у сучасному стилі, який не порушував мистецьку лінію, є самим цінним спадком: більше двадцяти скульптур гарно наповнюють вічно живу галерею, всі постаті були взяті із XVII століття. Андрій Бемер – архітектор, в майбутньому приїхав щоб завершити вежу, а також зробити гарний фасад, що йому дуже добре вдалося. Всередині храму розташовано багато вівтарів XVIII століття, а стіни вкриті фресковим розписом, який був дуже популярний того часу.

Історія між цими величезними і похмурими мурами є дуже цікавою, та й творилась багато років. В цьому монастирі злилися легенди та реальні факти тепер від’єднати їх неможливо. Джерело із цілющими властивостями, яке почало текти після поховання 1484 року на подвір’ї церкви святого Яна з Дуклі, який захищав Львів від злих ворогів, канонізованого Папою Іваном і Павлом Другим 1997 року... Барокова ротонда над гарною криницею, куди кидались тіла вбитих українців, які 1648 року хотіли дати шлях у місто Львів героїчному гетьману і полководцю Богдану Хмельницькому. Потім побудували годинник, який висів над костелом и він завжди поспішав на пару хвилин. Але одного разу, монах з церкви поліз н годинник и перевів його, тим самим брама у місто зачинилась і вороги залишились за брамою. На даний час існує багато легенд і фактів, в які до цих пір вірять старожили міста.