Бронецький замок (с. Бронька, Іршавський район Закарпатської обл.), XIII—XIV ст. — найменш відомий серед усіх замків Закарпаття. Знайдені на території замку староримські монети свідчать, що укріплення Існувало в часи Дакії, до складу якої входило і Закарпаття. Тоді тут міг бути римський сторожовий пункт "каструм". Згодом, вірогідно, тут було слов'янське укріплення, що належало правителям Галицької Русі, а потім було захоплене угорцями. Вперше про фортецю згадується в 1273 р. у грамоті угорського короля Ласло (Володислава Іуманського) IV: там говориться, що замок був відібраний у ворогів його батька Іштвана (Стефана) V якимсь магістром Петром із роду Чак і повернутий під королівську владу. А оскільки на північному сході, крім Галицької Русі, не було іншої державності, то слід вважати, що вороги, які згадуються в грамоті, і є русичі. Згодом замок знову був одвойований, і угорцям довелося збирати військо, щоб вернути його. Про це свідчать інші грамоти, які датуються 1292 і 1296 роками. В них король Ендре (Андрій) III — останній із роду Арпадовичів (наступник Володислава Куманського) — доручив жупану Михайлу і його синам-магістрам Стефану та Павлу, щоб вони надійно охороняли Бронецький замок.