Боржавський замок, XI—XVII ст. (с. Вари. Берегівський район Закарпатської обл.). До приходу угорців в с. Вари стояв дерев'яний замок, в якому жили підлеглі болгарського князя Салана. У 903 р. після триденної облоги замком оволоділи угорські племена. Пізніше на місці дерев'яної фортеці була збудована кам'яна, яка перебувала у королівському володінні. Замок за часів середньовіччя охороняв соляні шляхи, адже сіль була найголовнішою корисною копалиною краю у ті часи. Фортеця стояла на горі Варгедь (висота 589 м) біля теперішнього села Вари, над Тисою, у тому місці, де у Тису впадає річка Боржава.


Після татаро-монгольської навали на Західну Європу у 1241—1243 pp. фортеця по-чала занепадати. У XIV ст. замок належав феодалу Беке Боршо. Під час турецьких нападів на Закарпаття у 1566 р. замок був зруйнований. Нині від фортеці лишилися тільки земляні вали.