Поблизу Репинного є гора Кичера, й полонину названо теж Кичерою. Оповідають, що ті назви походять від прізвища двох братів-вівчарів Кичер — Федора і Штефана.

На тій полонині брати-вівчарі пасли сільську отару, і покохали обидва легіні одну дівчину-красуню Олену. Вона якийсь час носила їм полуденки від громади. Брати таїлися один від одного зі своїм коханням. Проте Олена, звісно, знала, але не показувала, котрого любить, бо не хотіла завдати болю другому. А любила молодшого брата Штефана.

І Федір це якось зрозумів. Довго мовчав, терпів. А потім вибухнув. Сварка межи братами закінчилася нещастям. Федір — старший брат — убив молодшого, Штефана. Убивство сталося на очах у Олени. До Репинного вона так і не повернулася. Може, її вовки роздерли, а може, зі скелі плигнула, руки на себе наклала. А Федір збожеволів. Бо і брата втратив, і кохану.

Тож полонину ту, де сталося нещастя, відтоді й називають Кичерою.