Успенська Церква

Архітектурним шедевром українського ренесансу по праву можна вважати ансамбль православної Успенської церкви. Це є одна із визначних пам’яток європейського та й світового значення.

Храм Успіня Пресвятої Богородиці – це символ страждань та піднесень українського народу протягом усієї середньовічної історії міста Лева; це центр духовного життя українців. Це все свідчить про незламність духу та потяг до боротьби українців.

Волоською церквою також називають храм, адже він будувався на кошти волоських, або правителів з Молдавії. Українські гетьмани, російські та польські королі також біли фундаторами будівлі. Вежа Корнякта є частиною ансамблю храму. Капличка Трьох Святителів і сама Успенська церква доповнюють ансамбль. 66-метрова вежа, що нагадує стрункі ренесансні кампаніли Венеції, були збудовані ще у 1572-1578 роках. Проект створив італійський архітектор Петро з Барбони. Кошти вклав найбагатший львівський купець Костянтин Корнякт. Так як це була найвища вежа Львову, то вона виконувала і оборонну функцію міста. Цікавим фактом є те, що саме з неї у 1704 році захисник міста поцілив у капелюх шведського короля Карла ХІІ з лука. У 1872 році, коли верхівку вежі пошкодили внаслідок обстрілу вже після турецької облоги, архітектор Бебер добудував четвертий ярус і до композиції в стилі ренесансу додав бароковий шолом з чотирма химерними пірамідами.

Минувши старовинні склепіння вхідної брами і вперше потрапивши на подвір’я, тебе охоплює почуття, ніби ти потрапив у епоху минулого і реально перебуваєш в тому часі. Каплиця Трьох Святителів знаходиться в цьому місці. Архітектор Андрій Підлісний завершив будівництво у 1591 році, використавши гроші Костянтина Корнякта. Класичні форми європейського ренесансу органічно поєднуються з рисами українського зодчества з багатим різьбленням на камені. Дана Каплиця настільки була вишуканою та довершеною, що її створення надихнуло українську громаду на створення нової церкви, праобразом якої вона й стала.

Щоб спорудити церкву, запросили знаменитого львівського архітектора Павла Римлянина. Та після смерті у 1629 році будівництво завершив Амброзій Прихильний.

Протягом 20-тих років минулого століття церкву поповнили вітражами, які були виконані у стилі модерн. Вони представляють велику художню цінність – це вітраж Петра Холодного «Київська Русь», «Галицька Русь» та «Фундатори Успенської церкви». Тут поховані визначні діячі Ставропігійського братства. Воно було духовним та культурним центром життя українців, які мешкали у Львові.